У заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

Увага!
Земельний сервітут не може бути предметом застави.

Договір застави земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню та підлягає державній реєстрації.  Моментом реєстрації договору застави земельної ділянки є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, подається опис земельної ділянки, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Важливо!
Право застави земельної ділянки виникає з моменту його нотаріального посвідчення.

Земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.
Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) в окрему земельну ділянку відповідно до документації із землеустрою.

Увага!
Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути передано у заставу.

Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів).

Зверніть увагу!
Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки.

Угоди застави, укладені із порушенням встановленого законом порядку, визнаються недійсними за рішенням суду.

За даними Земельного порталу України.