1. Законодавчі та нормативні зміни

09 травня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року" від 15 квітня 2014 року № 1212-VII.

До прийняття цього Закону України, законодавство передбачало різні правила введення в експлуатацію та реєстрації прав власності на житлові будинки, при чому взагалі не була передбачена процедура введення в експлуатацію об’єктів закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року – індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них.

Зважаючи на це, існувала необхідність на законодавчому рівні спростити процедуру реєстрації прав власності на зазначені об’єкти нерухомості, що знаходяться у сільських населених пунктах. Законом внесені зміни в статтю 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які спрямовані на запровадження спрощеної схеми реєстрації прав власності, з подальшою видачою відповідного свідоцтва про право власності, на об’єкти закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані у сільських населених пунктах без проведення їх технічної інвентаризації, замість якої пред’являється виписка з погосподарської книги, що видається виконавчим органом сільських рад (у разі, якщо такий орган не створений – сільським головою) або відповідною архівною установою

Як відомо, відповідно до законодавства, що діяло на момент введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, що знаходились у сільській місцевості, такі об’єкти не підлягали реєстрації в органах БТІ. Документом, що містив вичерпну інформацію про об’єкт та його власника була погосподарська книга, яка зберігалась у відповідних сільських радах. Таким чином, обов’язковість проводити технічну інвентаризацію зазначених об’єктів нерухомого майна закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року, скасовується прийнятим Законом України від 15 квітня 2014 року № 1212-VII. Державна реєстрація прав власності на ці об’єкти повинна здійснюватись, у разі відсутності технічного паспорту, за умови пред’явлення виписки з погосподарської книги виданої  виконавчим органом сільських рад  (у разі, якщо такий орган не створений – сільським головою) або відповідною архівною установою.

  Окрім юридичної складової даного питання, важливою обставиною яка змушує запровадити спрощену схему реєстрації прав власності на зазначені об’єкти нерухомості виступає той факт, що власники таких будинків – пенсіонери, які не в змозі оплатити, зокрема, послуги за виготовлення технічного паспорту. Крім того, це не єдина грошова оплата, яку необхідно віддати пенсіонеру.

Запровадження спрощеної схеми реєстрації прав власності на вказані об’єкти нерухомості, дозволяє власникам вчиняти цивільно-правові дії зі своєю нерухомістю від чого отримає користь, як  родина власників до яких переходитимуть права на будинки та держава, що матиме дохід від сплати державного мита за реєстрацію прав власності та укладених угод.      

08 травня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 16 квітня 2014 року № 1219-VII.

Законом внесені зміни до статті 461 Закону України "Про нотаріат", метою яких є розширення повноважень нотаріусів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно у частині покладення на них функцій стосовно надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Набрання чинності відбулося 08.05.2014.

Як відомо, відповідно до статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону. Так, пунктом сьомим частини другої статті 9 Закону встановлено, що державний реєстратор надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом. Частиною першою статті 28 Закону визначено, що інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається у формі, зокрема, витягу.

При цьому кількість заяв, що надходять до державних реєстраторів створює значне навантаження на них, призводила до виникнення черг та погіршення якості надання послуг у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Таким чином, враховуючи, що нотаріус діє як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора, відтепер повноваження нотаріусів у цій сфері розширено у частині покладення на них функцій стосовно надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2. Акти органів виконавчої влади у сфері земельних відносин

20 травня 2014 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України “Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5” від 12.05.2014  № 748/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2014 р. за № 493/25270.

Наказом вносяться деякі зміни у Вимоги до заповнення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які були затверджені наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2012 року за № 590/20903.

Відтепер, наказ регулює порядок заповнення не лише таких документів як заяви, а й запитів на одержання інформації. Крім того, заповнювати заяви та запити відтепер можна не лише виключно «ручкою синього кольору», а й за допомогою інших «загальноприйнятих технічних засобів».

06 травня 2014 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт" від 11.02.2014 № 65, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2014 р. за № 395/25172.

Наказом затверджуються Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних робіт і картографічних робіт, які поширюються на суб’єктів господарювання, які виконують топографо-геодезичні і картографічні роботи з метою створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної і картографічної продукції.

Передбачено, що виконавці робіт повинні мати на праві власності чи інших законних підставах широкий спектр засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічні засоби, необхідні для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Геодезичні інструменти та обладнання, комп’ютерна, обчислювальна, інформаційна техніка і програмне забезпечення, які застосовуються для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, повинні забезпечувати необхідну точність вимірювань, автоматизацію процесів обробки даних, отримання геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів та даних у паперовому та електронному вигляді.

Створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали повинні підписуватися керівником суб’єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом.

Проте варто відзначити, що чинне законодавство України не передбачає жодних санкцій за порушення  запроваджених Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, адже, після скасування ліцензування відповідних видів господарської діяльності у 2010 році, до відповідальності можуть притягатися лише сертифіковані інженери-геодезисти, а не суб’єкти господарювання, які є виконавцями робіт.

06 травня 2014 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку погодження кандидатур претендентів на посади керівників юридичних служб у Державній інспекції сільського господарства України" від 08.02.2014  № 59, зареєстровано в Міністерстві юстиції України14 квітня 2014 р. за № 418/25195.

Наказом затверджується Порядок погодження кандидатур претендентів на посади керівників юридичних служб у Державній інспекції сільського господарства України, який застосовується під час розгляду питань щодо призначення на посади керівників юридичних служб (юрисконсультів відповідної категорії, які виконують функції юридичної служби) територіальних органів Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держсільгоспінспекції України.

Передбачено, що подання про погодження призначення кандидатури претендента на посаду керівника юридичної служби органу Держсільгоспінспекції України вноситься керівником цього органу до юридичної служби апарату Держсільгоспінспекції України після проходження претендентом стажування, або після висування з кадрового резерву, або за іншою процедурою, визначеною чинним законодавством для прийняття на роботу. Подання готується в довільній формі із зазначенням прізвища, імені та по батькові, дати народження претендента, громадянства, освіти, займаної ним посади, посади, на яку претендент рекомендується, стажу роботи за фахом, рівня фахової та професійної підготовки, спроможності забезпечити виконання функцій на дорученій ділянці роботи, відомостей про перебування в кадровому резерві, проходження стажування чи іншої процедури, визначеної для прийняття на посаду, відомостей щодо судимості або перебування під слідством.

21 травня набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України "Про призначення Онищенко Г.В. Головою Державної реєстраційної служби України" від 21 травня 2014 р. № 487-р.

Розпорядженням призначено Онищенко Ганну Володимирівну Головою Державної реєстраційної служби України.

Онищенко Ганна Володимирівна народилась 15 жовтня 1984 року у місті Києві, у 2007 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю правознавство, кваліфікація магістр права, а у 2011 році здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Трудова діяльність:

05.2004 – 11.2004 – консультант Київської філії ТОВ «Юридична фірма «А-Лекс»;

11.2004 – 10.2006 – юрисконсульт Київської філії ТОВ «Юридична фірма «А-Лекс»;

10.2006 – 02.2007 – юрисконсульт Департаменту міжрегіональних бізнес і правового забезпечення Представництва Приватбанку у м. Києві;

03.2007 – 08.2009 – юрист ЗАТ «Столична юридична група»;

08.2009 – 10.2013 – начальник відділу корпоративного управління ТОВ «Адвокатська компанія «МЛГруп»;

11.2013 – 03.2014 – провідний юрисконсульт претензійно-позовного відділу Департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта»;

03.2014 – 03.2014 – помічник народного депутата України;

03.2014 – 05.2014 – заступник Міністра юстиції України – керівник апарату.

26 травня прийнято наказ Держземагентства України за № 155 “Про недопущення втрат державного майна”

Начальникам територіальних органів Держземагентства та керівникам державних підприємств, що належать до сфери його управління, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, доручено забезпечити проведення інвентаризації державного майна та у місячний строк подати відповідні матеріали до Держземагентства України.

Крім того, начальникам територіальних органів Держземагентства в Автономній Республіці Крим наказано надати матеріали про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, сформовані та зареєстровані за результатами інвентаризації, а також передати до Держземагентства України матеріали, отримані під час реалізації проекту «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру».

Начальникам територіальних органів Держземагентства та керівникам державних підприємств, що належать до сфери його управління, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, доручено забезпечити збереження державного майна.

На жаль, зважаючи на фактичну окупацію Автономної Республіки Крим іноземною державою та припинення нормальної роботи органів державної влади України на території автономії, наказ, що виданий із явним запізненням, швидше за все, не буде реалізований.

23 травня прийнято наказ Держземагентства України за № 153 “Про запровадження роботи гарячої лінії Голови Держземагентства України Сергія Рудика”.

З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на звернення, підвищення ефективності роботи Державного агентства земельних ресурсів України, його територіальних органів та державних підприємств, що належать до сфери його управління, зі зверненнями громадян, а також для об’єктивного та вчасного розгляду звернень громадян згідно із вимогами законодавства України, наказом запроваджено в Держземагентстві України роботу гарячої лінії Голови Держземагентства України Сергія Рудика.

Відповідальним за організацію та координацію роботи гарячої лінії Голови Держземагентства України Сергія Рудика визначено радника Голови Держземагентства України Хохбу О.Т.

Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Держземагентства України та начальникам Головних управлінь Держземагентства України в областях, містах Києві та Севастополі доручено призначити відповідальних осіб та забезпечити належну взаємодію відповідальних осіб з гарячою лінією Голови Держземагентства України Сергія Рудика, а також оперативний та кваліфікований розгляд питань, порушених у телефонних зверненнях.

Контроль здійснюватиметься за допомогою «Автоматизованої системи діловодства «ДОК ПРОФ» Держземагентства. В колл-центрі наразі працюють 6 операторів та 4 аналітики, які пройшли навчання у спеціалістів «Урядового контактного центру».

Телефон гарячої лінії 0 800 301 071 (дзвінки для всіх громадян України безкоштовні). На жаль, оператори «гарячої лінії», як правило, лише збирають інформацію про проблеми. Вирішення проблем, знову ж таки, переважно покладається на територіальні органи Держземагентства.

3.Узагальнення та практика судових органів з земельних питань

Інформаційний лист Вищого господарського суду "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" від 20.05.2014 № 01-06/646/2014.

У листі, зокрема, наголошується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова від 03.12.2013 № 5009/3430/12).

За даними Земельного порталу України.